ПОЛОЖЕННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

Затверджено

Вченою радою

протокол №7 від «10»_03_2015р.

Ректор університету, голова вченої ради, професор

______________ В.П.Коцур

«10»___03___2015 р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

В ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

 

Переяслав-Хмельницький - 2015р

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У положенні наведено мету, принципи і форми організації освітнього процесу, формування графіку освітнього процесу, форми навчання, освітній час студента та науково-педагогічного працівника, науково-методичне забезпечення освітнього процесу.

1.1 «Положення про організацію освітнього процесу в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (далі - Положення) є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет» імені Григорія Сковороди.

1.2 Положення про організацію освітнього процесу в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» розроблено відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, Статуту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (далі –Університет) та інших нормативно-правових актів.

1.3 Мовою викладання в Університеті є державна мова.

1.4 Університет має право приймати рішення щодо викладання однієї чи декількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

1.5 Освітній процес в Університеті здійснюється за Європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (ЄКТС) – це система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

ІІ. Освітній процес

2.1 Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних, педагогічних і виховних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості. Освітній процес органічно об’єднує три складові: навчальний процес, науковий процес та виховний процес.

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Мова навчання в університеті українська.

Освітній процес в університеті організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

2.2 Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних рівнів та ступенів вищої освіти.

Зміст освіти визначається освітньо-професійною та освітньо-науковою програмами підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та університету і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної, наукової та виховної діяльності.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається університетом.

2.3 Організація навчального процесу базується на багаторівневій та багатоступеневій системі вищої освіти. В університеті підготовка фахівців здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

- перший (бакалаврський) рівень;

- другий (магістерський) рівень;

- третій (освітньо-науковий) рівень;

- науковий рівень.

2.4 Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

- молодший бакалавр;

- бакалавр;

- магістр;

- доктор філософії;

- доктор наук.

3. Нормативно-правова база організації навчального процесу

3.1 Організація навчального процесу в університеті базується на Законі України «Про вищу освіту», державних стандартах вищої освіти, інших актах законодавства України з питань освітньої діяльності.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

а) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

б) перелік компетентностей випускника;

в) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання (освітньо-професійна програма, навчальний план);

г) форми атестації здобувачів вищої системи;

д) вимоги до наявної системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

е) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

3.2 Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами університету (інститутами, факультетами, кафедрами, відділеннями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої підготовки, є навчальний план та дане Положення.

Навчальний план – це нормативний документ університету, який розробляється на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми для кожного напряму підготовки та спеціальності і визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується Вченою радою університету.

Навчальні дисципліни і практики плануються, як правило, в обсязі трьох і більше кредитів ЄКТС, а їх кількість на навчальний рік не перевищує шістнадцять. У кожному семестрі передбачається виконання не більше однієї курсової роботи або курсового проекту.

Навчальні плани формуються деканатом та випусковою кафедрою.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується ректором.

Університет в межах ліцензованої спеціальності запроваджує спеціалізації, які затверджуються рішенням вченої ради університету.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються стандартом вищої освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов’язковим для університету.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються університетом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій університету та потреб регіону.

Місце і значення навальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначається навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складової стандарту вищої освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється кафедрами університету.

3.3 Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану кафедрами університету складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом університету.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурними складовими робочої навчальної програми дисципліни є: - тематичне планування лекцій, семінарських (практичних), лабораторних занять;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

3.4. На кожний навчальний семестр деканат факультету складає розклад навчальних занять. Розклад навчальних занять – це документ Університету, що є організаційної основою освітньої діяльності. Він є обов’язковим як для студентів, так і професорсько-викладацького складу.

3.4.1. Розклад навчальних занять складається виходячи з:

– робочих навчальних планів спеціальностей та напрямів підготовки;

– графіків освітнього процесу;

– наказу про закріплення дисциплін за кафедрами;

– індивідуального навантаження професорсько-викладацького складу (штатних, сумісників).

3.4.2. У розкладі має бути повна інформація про час, місце і вид занять для кожного курсу, окремих його потоків і навчальних груп, із зазначенням дисциплін і викладачів, які проводять заняття.

Розклад навчальних занять візується начальником навчально-виробничого відділу та затверджується першим проректором.

3.4.3. У разі виробничої необхідності (відрядження, стажування, хвороби тощо) за поданням завідувача кафедрою і за обов’язкового узгодження із заступником декана факультету з навчальної роботи можливе корегування розкладу. При цьому кафедра повинна забезпечити заміну відсутнього викладача. Заміна здійснюється за такою логікою – заплановане за розкладом заняття проводить інший викладач; у разі неможливості заміни викладача кафедра пропонує заняття з іншої навчальної дисципліни; у разі неможливості проведення останньої заступник декана (методист) скасовують проведення навчального заняття.

З цією метою внесення змін до розкладу, складеного на семестр, деканат факультету може формувати щотижневий розклад занять, який затверджує декан. Для проведення занять секцій, індивідуальних і факультативних занять може складатися окремий розклад.

3.4.4. Відповідальність за виконання розкладу навчальних занять лежить на завідувачах кафедр і контролюється деканами факультетів та навчально-виробничим відділом.

3.5. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навальний рік і затверджується в порядку, встановленому в університеті.

Результати виконання цього плану фіксуються на сторінках залікової книжки студента, одержаними оцінками та підписами викладачів.

3.6. Університет надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку та Статутом університету.

3.7. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (факультету, відділення, кафедри тощо). За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3.8.Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти

3.8.1. Підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:

- завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;

- власне бажання;

- переведення до іншого навчального закладу;

- невиконання навчального плану;

- порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

- інші випадки, передбачені законом.

Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

3.8.2. Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.

Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Такі особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти.

3.8.3. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.

3.8.4. Поновлення на навчання осіб, відрахованих з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюються, як правило, під час канікул.

3.8.5. Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також порядок надання їм академічної відпустки визначаються даним Положенням.

4. Форми організації ОСВІТНЬОГО процесу та види навчальних занять

4.1. В Університеті в навчальному році планується 40 тижнів навчання, які включають години теоретичного та практичного навчання. Освітній процес організовується за семестровою системою.

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю не менше 8 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком освітнього процесу кожний навчальний рік.

4.2. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки бакалавра становить 180-240 кредитів ЄКТС.

Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС.

Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. При цьому повний навчальний рік становить 60 кредитів ЄКТС, на семестр – 30 кредитів ЄКТС.

Тривалість навчання студентів на освітнім рівнем бакалавра за скороченим терміном навчання на базі диплома молодшого бакалавра становить 2–3 роки.

4.3. Максимальне щотижневе аудиторне навантаження не перевищує 30 годин для студентів освітнього рівня «бакалавр», 24 години – для ОКР «спеціаліст» і 18 годин – для студентів освітнього рівня «магістр».

4.4. Навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами: навчальні заняття, самостійна робота, виконання індивідуальних завдань, практична підготовка, контрольні заходи.

4.5. Основними видами навчальних занять в університеті є:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

4.6. Лекція

4.6.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою.

Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (старшими викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

4.6.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

4.7. Лабораторне заняття

4.7.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

4.7.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.

Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

4.8. Практичне заняття.

4.8.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з однією академічною групою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

4.8.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

4.9. Семінарське заняття

4.9.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

4.9.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Отримані студентом оцінки на семінарських заняттях враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

4.10. Індивідуальне заняття

Індивідуальне навчальне заняття проводится з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

4.10.1. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком. Час для проведення індивідуальних занять виділяється викладачем за наявності індивідуального графіка проведення навчальних занять, затвердженого першим проректором за поданням декана факультету.

4.10.2. Норми часу на проведення індивідуальних занять виділяються від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни на академічну групу:

до 10% для освітнього рівня бакалавр;

до 15% для освітнього рівня спеціаліст;

до 20% для освітнього рівня магістр.

4.11. Консультація

4.11.1. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

4.11.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

4.12. Індивідуальні завдання

4.12.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

4.12.2. Курсові роботи (проекти) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових робіт (проектів) і їх виконання здійснюється відповідно до наказів ректора університету. За час навчання в університеті кожен студент виконує 2-3 курсові роботи (проекти) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідного напряму підготовки, спеціальності. Їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

4.12.3. Дипломні (кваліфікаційні) роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають: - систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, освітніх, виховних й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою роботи.

Підготовка і захист магістерських (дипломних) робіт здійснюється відповідно до вимог «Положення про магістерську роботу», затвердженого рішенням Вченої ради протокол №4 від 23.12.2011р., та згідно з «Порядком затвердження, підготовки та захисту кваліфікаційних робіт студентів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»», затвердженим Вченою радою протокол № 7 від 18.04.2013р.

4.13. Самостійна робота студента

4.13.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

4.13.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

4.13.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

4.13.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

4.13.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів.

Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

4.13.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

4.13.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

4.14. Практична підготовка студентів

4.14.1. Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття відповідного рівня вищої освіти і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

4.14.2. Практична підготовка студентів університету здійснюється шляхом проходження ними практики в школах та інших освітніх закладах, на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними договорами або у структурних підрозділах університету, що забезпечують практичну підготовку.

4.14.3. Практична підготовка в університеті проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладачів університету та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

4.14.4. Організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до законодавства.

5.15. Контрольні заходи

5.15.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного (практичний модуль та модуль самостійної роботи) та двох тестових контролів (теоретичний модуль).

5.15.2. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмовий матеріал навчальної дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю на практичних та семінарських заняттях та під час виконання лабораторних робіт, електронного тестового контролю під час атестаційного тижня та шляхом перевірки виконання студентом самостійної роботи, в т.ч. в модульному середовищі.

5.15.3. В терміни (грудень, червень місяці) запроваджуються атестації студентів, під час яких визначаються здобутки студентів в теоретичній (модуль теоретичний), практичній (модуль практичний) та самостійній (модуль самостійної роботи) роботі. Навчально-виробничий відділ, відділ інформаційних технологій та центр тестових технологій і моніторингу якості освітніх послуг розробляють загальноуніверситетські графіки проведення тестових контролів за поданням деканатів, які затверджують першим проректором.

5.15.4. Студент, який навчається за індивідуальним планом, зобов'язаний складати тестові контролі у визначений графіком час.

5.15.5. Відпрацювання матеріалу пропущених занять: семінарів, практичних, лабораторних занять та завдань самостійної роботи після виставлення результатів атестації забороняється.

5.15.6. Результати поточного контролю знань студентів (з урахуванням систематичності і активності роботи на практичних (семінарських, лабораторних) заняттях, виконання тестових завдань та завдань самостійної роботи) оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів в структурі яких:

50 балів відводиться на практичний модуль;

30 балів відводиться на теоретичний модуль (тестовий контроль)

20 балів відводиться на модуль самостійної роботи.

5.15.7. За результатами семестрового рейтингу студента виставляються оцінки в 100-бальній, національній та ЄКТС системах (таблиця 1):

                                                                                       Таблиця 1

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ЄКТС

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 - 100

А

відмінно

зараховано

82 - 89

В

добре

74 - 81

С

64 - 73

D

задовільно

60 - 63

Е

35 - 59

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

незараховано з можливістю повторного складання

0 - 34

F

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

незараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

5.16. Організація контролю знань студентів

5.16.1. На першому занятті викладач доводить до відома студентів критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з конкретної навчальної дисципліни.

5.16.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів розробляються викладачем за орієнтовною схемою згідно додатку 1 і є складовою частиною робочої навчальної програми, яка підписується завідувачем кафедри, деканом і подається на затвердження першому проректору до початку навчального року.

5.16.3. Якість відповідей студентів на семінарах, практичних або лабораторних заняттях визначається за 100% шкалою якості відповідей, що не перевищує максимальну кількість балів за одне заняття змістовного модуля відповідної робочої навчальної програми.

5.16.4. Рейтинг студента визначається у балах від 0 до 100. Навчальний матеріал вважається засвоєним, якщо студент набрав 60 і більше балів за 100 бальною шкалою оцінювання знань та має якісний показник не нижчий 50% за шкалою якості відповідей.

5.16.5. Теоретичний модуль (компютерне тестування) вважається виконаним у разі отримання студентом 15 і більше балів. Складання пропущеного чи не складеного теоретичного модуля (компютерного тестування) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості.

5.16.6. При вивченні дисципліни:

- в одному семестрі: сума одержаних студентом балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню семестру;

- у двох і більше семестрах – сума одержаних студентом балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню вивчення навчальної дисципліни.

5.16.7. Запроваджується 60% обов’язковий мінімум оцінок (балів), які повинен отримати студент на практичних та семінарських заняттях (коли занять 10 і більше) на момент атестації і за семестр в цілому. У разі, якщо практичних (семінарських) занять менше 10, виставляються бали за кожне заняття. Лабораторні роботи повинні бути виконані та захищені стовідсотково.

5.16.8. Складання студентами навчального матеріалу, пропущеного без поважних та з поважних причин (підтвердженням слугує медична довідка установленої форми за підписом лікаря та скріплена печаткою медустанови) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості. Кількість балів, що виставляються за відпрацьовану тему заняття, не повинні перевищувати суми балів, виділених на тему змістовного модуля за критеріями оцінювання з навчальної дисципліни, узгоджених із завкафедри та затверджених першим проректором університету. Перескладання тем змістовних модулів з метою підвищення існуючого поточного рейтингу студента, як і перескладання позитивної оцінки з метою її покращення, забороняється.

5.16.8.1. Перескладання підсумкових семестрових контролів з метою підвищення оцінки не допускається.

5.16.8.2 Студенти, які в результаті складання підсумкового контролю одержали незадовільні оцінки («не зараховано», «незадовільно») з дисципліни (дисциплін), обсяг яких перевищує 15 кредитів ЄКТС, відраховуються з Університету.

Студентам, які одержали під час сесії незадовільні оцінки (35-59 балів за шкалою Університету, «FX» – за шкалою ЄКТС) з дисципліни (дисциплін), обсяг яких не перевищує 15 кредитів ЄКТС, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

5.17. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення у день оголошення оцінок.

У випадку незгоди студента з рішенням викладача, він може звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри та апеляційна комісія маютьрозглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки. У результаті апеляції оцінка не може бути необґрунтовано зменшена чи збільшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, оцінка, виставлена викладачем, є остаточною.

5.18. У разі одержання підсумкової незадовільної оцінки, студент ліквідовує академічну заборгованість у терміни, передбачені Положенням та графіками деканату. Студент може підвищити свій семестровий рейтинг в період ліквідації академічної заборгованості не вище верхньої межі за шкалою оцінювання ЄКТС (D) – 74 балів.

5.19. Комісія, створена деканатом факультету для прийому академзаборгованості, виносить обґрунтоване рішення про рівень знань студента, а в разі не ліквідації академічної заборгованості студентом – про його відрахування зі складу студентів університету.

6. Облік знань студентів

6.1. Відповідно до розроблених критеріїв оцінювання знань студентів з конкретної навчальної дисципліни викладач після кожного заняття відображає в журналі академічної групи поточну рейтингову успішність студента, диференційовано стосовно виконаних студентом видів робіт. Дані результати одночасно заносяться і в електронну систему 1С.

6.2. За підсумками атестацій викладачами оформляються робочі відомості, що передбачають виставлення рейтингу студентів за практичний, теоретичний модулі та модуль самостійної роботи. За умови набору студентом на теоретичному модулі менше 15 балів в робочу відомість виставляється 0 балів.

6.3. Підсумкова рейтингова відомість успішності оформляється деканатом в день проведення тестового контролю на підставі робочих відомостей рейтингової успішності студентів, оформлених викладачами.

6.4. Виставлення балів за відпрацювання теми (заняття), які пропустив студент з поважних причин, ведеться викладачем у журналі академічної групи в окремо відведеній колонці.

6.5. Облік самостійної роботи студентів ведеться викладачем в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Самостійна робота студента» відповідно до графіку індивідуальних консультацій викладача, узгодженого з завкафедрою та затвердженого деканом факультету. За виконання завдань самостійної роботи викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів.

6.6. Облік самостійної роботи студента в модульному середовищі ведеться викладачем кафедри в програмі 1С. За самостійну роботу студента в модульному середовищі викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів. Отримані студентом бали заносяться в журнал «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділ «Робота в модульному середовищі».

6.7. Реферативна робота студентів обліковується в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Реферативна робота студентів» і оцінюється від 0 до 2 балів.

6.8. Диференціація балів за самостійну роботу студентів (6 балів), за роботу в модульному середовищі (6 балів), реферативну роботу (2 бали) здійснюється викладачем за шкалою якості відповідей студента.

6.9. Усі спірні питання, пов’язані з оцінкою знань студентів, розглядаються на апеляційній комісії університету. Апеляційну комісію очолює ректор (голова комісії). Заступником голови апеляційної комісії є перший проректор університету. Апеляційна комісія формується за принципом предметних комісій з урахуванням усього циклу дисциплін, передбачених навчальним планом. До складу апеляційної комісії рекомендуються фахівці вищої кваліфікації відповідних навчально-наукових підрозділів.

6.10. Кількість годин, що планується викладачами на оформлення атестаційних документів не повинна перевищувати норм часу, визначених наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450. Кількість годин, які виділяються на оформлення однієї атестації (h) визначається:

          h

        h= ------ ,  

          n

де hкількість годин всього, виділених на підсумкову форму контролю

(екзамен – 8 годин на повну академічну групу; залік – 2 години);

  n ­­– кількість атестацій.

6.11. На підставі рейтингу студента, який визначається як сума балів за модулі (теоретичний, практичний та самостійної роботи), в національній та ЄКТС шкалі оцінювання, стипендіальними комісіями навчально-наукового підрозділу призначається академічна стипендія у розмірах і в порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №882 від 12 липня 2004 року (із змінами від 05.03.2008 року № 165) «Питання стипендіального забезпечення».

Результати успішності студентів, стипендіального забезпечення виносяться на розгляд Вченої ради університету.

7. Атестація здобувачів вищої освіти.

7.1.Атестація здобувачів вищої освіти – бакалаврів, спеціалістів (до 01.07.2017 р.) і магістрів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» здійснюється відповідно до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», державних та галузевих стандартів освіти, стандартів освітньої діяльності і стандартів вищої освіти, інших нормативних актів України з питань освіти, Статуту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Положення про порядок створення та організацію роботи Екзаменаційної комісії у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», затвердженого протоколом Вченої ради № 6 від «11» лютого 2015 року.

7.2. Атестація випускників проводиться в Університеті за акредитованими напрямами і спеціальностями та завершується видачею документів встановленого державного зразка про присудження відповідного ступеня освіти та присвоєння здобутої кваліфікації.

7.3. Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

7.4. Вищий навчальний заклад на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

7.5. Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

7.6. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради.

7.7. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7.8. Поновлення студентів.

7.8.1. Поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється ректором Університету незалежно від тривалості перерви в навчанні та причини відрахування.

7.8.2. Заява про поновлення подається, як правило, в канікулярний період. Поновлення студентів на перший курс забороняється. Ректор Університету має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

7.8.3. На основі зіставлення результатів навчання особи, що поновлюється (на підставі академічної довідки), та чинного навчального плану спеціальності, на яку здійснюється поновлення, визначається академічна різниця. Максимально допустимий обсяг академічної різниці під час поновлення не  може перевищувати 20 кредитів ЄКТС.

7.8.4. У випадку позитивного вирішення питання про поновлення ректором видається відповідний наказ.

7.8.5. На підставі заяви особи, яка поновлюється, деканатом (відділенням) визначається термін ліквідації академічної заборгованості.

7.9.6. У випадку, якщо студент не ліквідував у встановлений термін академічну заборгованість, він відраховується.

7.9.7. Поновлення до складу студентів регламентується законодавчими та нормативними актами з освітньої діяльності.

7.9.8. Переведення студентів.

7.9.9. Переведення студентів з одного вищого навчального закладу до іншого незалежно від форми навчання, спеціальності здійснюється за згодою ректорів обох вищих навчальних закладів.

7.10. Переведення студентів з однієї спеціальності на іншу або з однієї форми навчання на іншу в межах Університету здійснює ректор.

7.10.1. Надання академічної відпустки студентам.

7.10.2. Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку отримує студент.

7.10.3. Академічна відпустка надається:

1) за медичними показниками – у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, що зумовлені гострими захворюваннями, і це потребує тривалого відновлювального лікування;

загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр); анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.

2) Відпустки за вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, – до досягнення дитиною 6-річного віку, надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

3) У зв’язку з тяжким матеріальним становищем або сімейними обставинами.

7.10.4. Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. За необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена.

7.10.5. Академічна відпустка надається за заявою студента, до якої додається один з документів:

– висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичної установи, що проводить медичне обслуговування студентів;

– довідка про вагітність установленого зразка;

– документи, що підтверджують тяжкий матеріальний стан або обґрунтовують інші обставини.

7.10.6. Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом ректора Університету із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

7.10.7. Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора Університету на підставі заяви студента, у випадку надання академічної відпустки за медичними показниками, до заяви студент додає висновок лікарсько-консультативної комісії про стан здоров’я. Заява подається не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

7.10.8. Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з Університету.

7.11. Друга вища освіта

7.11.1. Здобуття другої вищої освіти в Університеті за певним освітнім рівнем фінансується виключно за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб і здійснюється за денною і заочною формами.

7.11.2. Другу освіту можуть отримувати громадяни України з вищою освітою,  які мають бажання отримати кваліфікацію фахівця з другої спеціальності.

Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду.

Післядипломну освіту в Університеті забезпечує відділення післядипломної освіти.

7.11.3. Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Здобуття другої вищої освіти  (другої спеціальності) засвідчується отриманням особою диплома відповідного зразка за певним освітнім ступенем.  У додатку до диплома вказуються всі дисципліни навчального плану цієї освітньої програми.

7.11.4. Науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування в Україні і за кордоном.

Університет забезпечує підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.

7.11.5. Результати підвищення кваліфікації та проходження стажування враховуються: 

- під час проведення атестації;

- під час обрання на посаду за конкурсом чи укладання трудового договору з науково-педагогічними працівниками. 

7.11.6. Посади науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсу.

8. Навчальний час студента, облікові одиниці навчального часу студентів

8.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки освітніх ступенів бакалавра, магістра.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

8.2. Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі "пара"). При проведенні пари без перерви її тривалість становить не менше 80 хвилин.

8.3. Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

8.4. Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 45 академічних годин (1,5 кредиту).

8.5. Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Облік навчального часу здійснюється у кредитах ЄКТС. Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

8.6. Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.

Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

8.7. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю, виконання індивідуальних завдань та атестація випускників складає 40 тижнів на рік.

9. Відвідування занять.

Студенти повинні відвідувати навчальні заняття та виконувати навчальний план у визначені строки та відповідно до встановлених графіків; вчасно інформувати адміністрацію факультету щодо неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати індивідуальні завдання тощо.

9.1. Допускається відвідування студентами занять за індивідуальним планом (графіком).

9.1.1. Індивідуальний план (графік) надається студентам старших курсів освітнього рівня «бакалавр» і «магістр» на денній або заочній формах навчання за державним замовленням або за кошти фізичних чи юридичних осіб. Студент погоджує з викладачем план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом плану роботи індивідуальний план (графік) анулюється.

9.1.2. Індивідуальний план (графік) навчання – це документ Університету, за яким здійснюється індивідуальне навчання студента, виходячи з вимог ОПП відповідного освітнього рівня та з урахуванням його (студента) особистих потреб.

9.1.3. Право на індивідуальний графік (план) навчання надається студентам:

– середній бал успішності яких становить не нижче 4,0 за чотирибальною шкалою;

– у разі неможливості відвідування занять за розкладом через: тривалу хворобу, догляд за дитиною до трьох років, активну участь у спортивних змаганнях, поєднання навчання на старших курсах з роботою (для студентів денної форми), виробничу необхідність, відрядження (для студентів заочної/дистанційної форми) та інших поважних причин, підтверджених відповідними документами.

9.1.4. Переведення студента на індивідуальний графік навчання здійснюється наказом по університету на підставі заяви, поданої студентом з обґрунтуванням причини. Для цього разом із заявою, завізованою деканом факультету, подається один із таких документів:

– довідка ЛКК (медичної установи) про стан здоров’я;

– копія свідоцтва про народження дитини;

– клопотання установи (організації);

– довідка з місця роботи, що підтверджує працевлаштування за фахом;

– інші документи, що засвідчують право переведення на індивідуальний графік навчання.

9.2. Забороняється відривати студентів від будь-яких видів навчальних занять, включно із самостійною роботою, для виконання обов’язків і робіт, не пов’язаних з освітнім процесом. На всі заходи, не передбачені навчальними планами, студенти залучаються лише на підставі розпорядження ректора.

10. Академічна мобільність

10.1. Академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами.

10.2. Метою академічної мобільності студентів є:

– підвищення якості вищої освіти;

– підвищення ефективності наукових досліджень;

– підвищення конкурентоздатності випускників вищих навчальних закладів на українському та міжнародному ринках освітніх послуг і праці;

– досягнення міжнародного зіставлення освітніх стандартів;

– залучення іноземного інтелектуального потенціалу на основі двосторонніх і багатосторонніх угод між українськими та закордонними партнерськими навчальними закладами;

– установлення внутрішніх і зовнішніх інтеграційних зв’язків.

10.3. Основними цілями академічної мобільності є :

– обмін студентами між Університетом і вищими навчальними закладами-партнерами;

– одночасне отримання студентом двох дипломів або сертифіката про проходження навчання з переліком і кількістю навчальних дисциплін, кредитів та інформацією про оцінювання знань студента;

– підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки студентів, проведення авторських досліджень з використанням сучасного обладнання і технологій, опанування новітніми унікальними методами, набуття досвіду провадження науково-дослідної роботи, забезпечення інформаційного обміну;

– набуття професійного досвіду роботи у період проходження практики на зарубіжному підприємстві;

– підвищення якості освіти та підготовка майбутніх кваліфікованих спеціалістів;

– удосконалення рівня володіння іноземною мовою;

– підтримка соціальних, економічних, культурних, політичних взаємовідносин і зв’язків з іншими країнами;

– посилення інтеграції освіти й науки, надання поштовху подальшим науковим дослідженням, поглиблення знань національних культур інших країн, а також поширення знань про мову, культуру, освіту і науку України.

10.4. Основними видами академічної мобільності є:

– зовнішня академічна мобільність – навчання студентів у закордонних вищих навчальних закладах;

– внутрішня академічна мобільність – навчання студентів в інших вищих навчальних закладах України.

10.5. Переважним способом здійснення академічної мобільності студентів

Університету є спрямування їх у партнерські вищі навчальні заклади для:

– навчання в рамках спільних програм отримання двох дипломів вищих навчальних закладів-партнерів;

– включеного навчання в рамках міжвузівського співробітництва (без отримання другого диплома), у тому числі в рамках програм академічної мобільності;

– проходження стажування (у тому числі мовного);

– проходження практики.

10.6. Умови навчання, побуту студентів під час здійснення обмінів визначаються двосторонніми угодами між вищими навчальними закладами-партнерами.

10.7. Університет може визнати еквівалентними та зараховувати кредити, здобуті під час навчання студента у вищому навчальному закладі-партнері.

10.8. Трансфер кредитів може здійснюватись у порядку перезарахування кредитів, які були встановлені студентам під час навчання за іншими освітніми  програмами, та можливого визнання результатів неофіційного і неформального навчання.

10.9. Перезарахування кредитів, які були встановлені під час навчання за іншими освітніми програмами, здійснюється за рішенням ректора Університету (першим проректором) на підставі документів про раніше здобуту освіту (додаток до диплома, академічна довідка, свідоцтво про підвищення кваліфікації), витягу із навчальної картки, у разі одночасного навчання за кількома програмами або академічної довідки ЄКТС.

10.10. Порядок реалізації академічної мобільності регламентується Положенням про академічну мобільність.

11. Робочий час викладача

11.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Він включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

11.2. Норми часу навчальної роботи в університеті визначаються наказом Міністерства освіти і науки України, а норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються наказами ректора університету.

11.3. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника з 1 вересня 2015 року не може перевищувати 600 годин на навчальний рік.

11.4. Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників встановлює Міністерство освіти і науки України.

11.5. Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються завідувачами кафедр університету, відповідно до вимог Статуту університету.

11.6. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається графіком навчального процесу в університеті, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Науково-педагогічні працівники не рідше одного разу на п’ять років підвищують кваліфікацію та проходять стажування у провідних навчальних та наукових закладах України і за кордоном.

11.7. Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

12. Форми навчання

12.1. Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

- очна (денна);

- заочна (дистанційна).

12.2Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої освіти з відривом від виробництва. Організація освітнього процесу в університеті на денній формі навчання здійснюється згідно з стандартами вищої освіти і даним Положенням.

12.3 Заочна (дистанційна) - форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка передбачає дві лабораторно-екзаменаційні сесії, тривалість яких регламентована Законом України «Про відпустки» терміном 30-40 календарних днів. Організація освітнього процесу в міжсесійний період регламентується індивідуальними можливостями та здатністю здобувача вищої освіти самостійно опрацьовувати навчальний план.

На здобувачів вищої освіти, які навчаються за заочною формою поширюються правила та обов’язки, визначені чинним законодавством та правилами внутрішнього розпорядку ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Обсяги загального запланованого часу на вивчення кожної з дисциплін за денною і заочною формами навчання є однаковими, але обсяг самостійної роботи студентів заочної форми навчання є більшим, ніж у здобувачів вищої освіти денної форми.

Лабораторно-екзаменаційна сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якого здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації, заліки та екзамени).

Відповідно до Закону України «Про відпустки» від 02.11.2000р. №2073-111 працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах за заочною формою навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

  1. на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та екзаменів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах (незалежно від рівня акредитації) за заочною формою навчання – 30 календарних днів;
  2. на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків і екзаменів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах за заочною формою навчання – 40 календарних днів;
  3. для складання атестації (державних іспитів) у вищих навчальних закладах – 30 календарних днів;
  4. на період підготовки та захисту випускного кваліфікаційного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах за заочною формою навчання – чотири місяці.

До заліків та екзаменів не допускаються студенти, які не зявилися на сесію або були відсутні на заняттях без поважних причин. Рішення щодо допуску до здачі встановлених форм контролю приймає ректор.

Здобувачі вищої освіти заочної форми навчання прибувають на сесію згідно з графіком навчального процесу, одержавши довідку-виклик встановленого зразка. Довідка-виклик надсилається за основним місцем роботи студента на підставі подачі ним у поточному навчальному році довідки з місця роботи. Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки. Це документ суворої звітності, що підлягає реєстрації в окремій книзі із зазаначенням прізвища студента, номера та дати її видачі.

Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача.

Основною формою роботи студента над засвоєнням навчального матеріалу є виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань.

13. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу.

13.1. науково-методичне забезпечення включає:

- стандарти вищої освіти;

- навчальні плани;

- навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

- програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

- підручники і навчальні посібники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

- контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт, випускових (кваліфікаційних) робіт;

- методичні матеріали до державних екзаменів тощо.

 

tempus 188x60 pedrpesacom баннер nodots   lWVYpU0C4wg  и т.д. 1