ПОЛОЖЕННЯ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

 університет імені Григорія Сковороди»

                                                                 

Положення про  порядок і методику

оцінювання знань студентів

в умовах кредитно-модульної системи

організації навчального процесу

(із змінами і доповненнями)

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Вченою радою університету

Протокол № 1 від 31 серпня 2009 року

Протокол № 1 від 30 серпня 2010 року

Протокол № 8 від 21 червня 2012 року

Наказом по університету

№ 108 від 30.08.2010 року

№ 151 від 26.10.2010 року

№  48  від 12.03.2012 року

№ 143 від 31.08.2012 року

       Ректор      ______________          В.П.Коцур

ПХДПУ - 2012

І. Загальні положення

  1. Даний порядок розроблений з метою удосконалення чинної в університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).
  2. Порядок розкриває основні принципи організації контролю знань студентів, що навчаються на бакалаврському рівні, а також методику переведення показників академічної успішності студентів університету в шкалу ЕСТS і спрямований на ефективну реалізацію таких завдань:

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтацію їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

-    систематизацію знань та активне їх засвоєння упродовж начального року при виконанні завдань практичного, теоретичного модулів та модуля самостійної роботи;

-    недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для оцінювання і програмою дисципліни;

-      забезпечення відкритості контролю, ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з критеріями оцінюваннявсіх видів і форм робіт;

-      подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується проведенням тестових контролів знань студентів впродовж навчального року (грудень, червень місяці);

-      забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

-      розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, активізацію їх наукової роботи, розвитку творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

II. Основні принципи організації поточного татестового контролю

2.1 Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного (практичний модуль та модуль самостійної роботи)  та двох тестових контролів (теоретичний модуль).

  1. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмовий матеріал навчальної дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю на практичних та семінарських заняттях та під час виконання лабораторних робіт,   електронного  тестового контролю під час атестаційного тижня та шляхом перевірки виконання студентом самостійної роботи, в т.ч. в модульному середовищі.

          2.3.    В терміни (грудень, червень місяці) запроваджуються атестації студентів, під час яких визначаються здобутки студентів в теоретичній (модуль теоретичний), практичній (модуль практичний) та самостійній (модуль самостійної роботи) роботі. Навчально-виробничий відділ та відділ інформаційних технологій розробляють загальноуніверситетські графіки проведення тестових контролів і узгоджують їх з директоратом (деканатом) та першим проректором.

        2.4. Студент, який навчається за індивідуальним планом, зобов'язаний складати тестові контролі у визначений графіком час.

           2.5.    Відпрацювання матеріалу пропущених занять: семінарів, практичних, лабораторних занять та завдань самостійної роботи після виставлення результатів атестації забороняється.

         2.6. Результати поточного контролю знань студентів (з урахуванням систематичності і активності роботи на практичних (семінарських, лабораторних) заняттях, виконання тестових завдань та завдань самостійної роботи) оцінюються в діапазоні   від  0  до   100  балів   в  структурі  яких:

50 балів відводиться на практичний модуль;

30   балів  відводиться   на теоретичний модуль (тестовий контроль)

20 балів відводиться на модуль самостійної роботи.

 2.7. За результатами семестрового рейтингу студента виставляються оцінки в 100-бальній, національній та ECTSсистемах (таблиця 1):

                                                                                               Таблиця 1

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка  ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 - 100

А

відмінно

зараховано

82 - 89

В

добре

74 - 81

С

64 - 73

D

задовільно

60 - 63

Е

35 - 59

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

незараховано з можливістю повторного складання

0 - 34

F

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

незараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

III. Організація  контролю знань студентів

3.1. На першому занятті викладач доводить до відома студентів критерії оцінювання  навчальних досягнень студентів з конкретної навчальної дисципліни.

3.2. Критерії оцінювання  навчальних досягнень студентів розробляються викладачем за орієнтовною схемою згідно додатку 1 і є складовою частиною робочої навчальної програми, яка підписується завідувачем кафедри, директором (деканом) і подається на затвердження першому проректору до початку навчального року.

3.3. Якість відповідей студентів на семінарах,  практичних або лабораторних заняттях визначається  за 100% шкалою якості відповідей (див. додаток 2, шкала якості відповідей*), що не перевищує максимальну кількість балів за одне заняття змістовного модуля (див. додаток 1, **) відповідної робочої навчальної програми, розрахованих за методикою (див. додаток 2).

3.4. Рейтинг студента визначається у балах від 0 до 100. Навчальний матеріал вважається засвоєним, якщо студент набрав 60 і більше балів за 100 бальною шкалою оцінювання знань (див. додаток 5) та має якісний показник не нижчий 50%  за шкалою якості  відповідей (додаток 2).

3.5. Теоретичний модуль (компютерне тестування) вважається виконаним у разі отримання студентом 15 і більше балів. Складання пропущеного чи не складеного  теоретичного модуля (компютерного тестування) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості.

3.6. При вивченні дисципліни:

- в одному семестрі: сума одержаних студентом  балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню семестру;

- у двох і більше семестрах – сума одержаних студентом балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню вивчення навчальної дисципліни.

3.7. Якщо навчальна дисципліна вивчається два і більше семестри, то робочим навчальним планом передбачається її атестація. Сума одержаних студентом балів (максимальна сума 30 балів, мінімальна – 15 балів) на проміжних атестаціях оцінюється як «атестовано» або «не атестовано» і зараховується до результатів заліково-екзаменаційної сесії.

3.8. Запроваджується 60% обов’язковий мінімум оцінок (балів), які повинен отримати студент на практичних та семінарських заняттях (коли занять 10 і більше) на момент атестації і за семестр в цілому. Критерії оцінювання знань студентів розраховуються згідно додатку 2. У разі, якщо практичних (семінарських) занять менше 10, виставляються бали за кожне заняття. Лабораторні роботи повинні бути виконані та захищені стовідсотково.

3.9. Складання студентами навчального матеріалу, пропущеного без поважних та з поважних причин (підтвердженням слугує медична довідка установленої форми за підписом лікаря та скріплена печаткою медустанови) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості. Кількість балів, що виставляються за відпрацьовану тему заняття, не повинні перевищувати суми балів, виділених на тему змістовного модуля за критеріями оцінювання з навчальної дисципліни, узгоджених із завкафедри та затверджених першим проректором університету. Перескладання тем змістовних модулів з метою підвищення існуючого поточного рейтингу студента, як і перескладання позитивної оцінки з метою її покращення, забороняється.

3.10. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до
викладача та отримати обґрунтоване пояснення у день оголошення оцінок.

         У випадку незгоди студента з рішенням викладача, він може звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри та апеляційна комісія маютьрозглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки. У результаті апеляції оцінка не може бути необґрунтовано зменшена чи збільшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, оцінка, виставлена викладачем, є остаточною.

         3.11. У разі одержання підсумкової незадовільної  оцінки, студент ліквідовує академічну заборгованість відповідно до п.3.12.2.3. діючого «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (№ 161 від 2 червня 1993 року) у терміни, передбачені Положенням та графіками директорату (деканату). Студент може підвищити свій семестровий рейтинг в період ліквідації академічної заборгованості не вище верхньої межі за шкалою оцінювання ECTS (D) – 74 балів.

3.12. Комісія, створена директором інституту (деканатом факультету) для прийому академзаборгованості, виносить обґрунтоване рішення про рівень знань студента, а в разі не ліквідації академічної заборгованості студентом – про його відрахування зі складу студентів університету.

  1. Облік знань студентів

4.1. Відповідно до розроблених критеріїв оцінювання знань студентів з конкретної навчальної дисципліни викладач після кожного заняття відображає в журналі академічної групи поточну рейтингову успішність студента, диференційовано стосовно виконаних студентом видів робіт. Дані результати одночасно заносяться і в електронну систему 1С.

4.2. За підсумками атестацій викладачами оформляються робочі відомості, що передбачають виставлення рейтингу студентів за практичний, теоретичний модулі та модуль самостійної роботи (додаток 3). За умови набору студентом на теоретичному модулі менше 15 балів в робочу відомість виставляється 0 балів.

         4.3. Підсумкова рейтингова відомість успішності (додаток 4-1,4-2) оформляється директоратом (деканатом) в день проведення тестового контролю на підставі робочих відомостей рейтингової успішності студентів, оформлених викладачами.

4.4. Виставлення балів за відпрацювання теми (заняття), які пропустив студент з поважних причин, ведеться викладачем у журналі академічної групи в окремо відведеній колонці.

4.5. Облік самостійної роботи студентів ведеться викладачем в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Самостійна робота студента» відповідно до графіку індивідуальних консультацій викладача, узгодженого з завкафедрою та затвердженого керівником інституту (деканом факультету) та заноситься в електронну систему 1 С. За виконання завдань самостійної роботи  викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів.

4.6. Облік самостійної роботи студента в модульному середовищі ведеться викладачем кафедри в програмі 1С. За самостійну роботу студента в модульному середовищі викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів. Отримані студентом бали заносяться в журнал «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділ «Робота в модульному середовищі».

4.7. Реферативна робота студентів обліковується в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Реферативна робота студентів» і оцінюється від 0 до 2 балів.

4.8. Диференціація балів за самостійну роботу студентів (6 балів), за роботу в модульному середовищі (6 балів), реферативну роботу (2 бали) здійснюється викладачем за шкалою якості відповідей студента (див. додаток 2, шкала якості відповідей).

4.9. Усі спірні питання, пов’язані з оцінкою знань студентів, розглядаються на апеляційній комісії університету. Апеляційну комісію очолює ректор (голова комісії). Заступником голови апеляційної комісії є перший проректор університету. Апеляційна комісія формується за принципом предметних комісій з урахуванням усього циклу дисциплін, передбачених навчальним планом. До складу апеляційної комісії рекомендуються фахівці вищої кваліфікації відповідних навчально-наукових підрозділів.

4.10. Кількість годин, що планується викладачами на оформлення атестаційних документів не повинна перевищувати норм часу, визначених  наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450. Кількість годин, які виділяються на оформлення однієї атестації (h) визначається:

                                        h

                             h=   ------ ,          

                                        n

де hкількість годин всього, виділених на підсумкову форму контролю

(екзамен – 8 годин на повну академічну групу; залік – 2 години);

     n ­­– кількість атестацій.

4.11. На підставі рейтингу студента, який визначається як сума балів за модулі (теоретичний, практичний та самостійної роботи), в національній та ЕСТSшкалі оцінювання (див. додаток 5), стипендіальними комісіями навчально-наукового підрозділу (інституту, деканату) призначається академічна стипендія у розмірах і в порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №882 від 12 липня 2004 року (із змінами від 05.03.2008 року № 165) «Питання стипендіального забезпечення».

Результати успішності студентів, стипендіального забезпечення виносяться на розгляд Вченої ради університету.

Додаток 5

Шкала оцінювання: національна та ЕСТS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка  ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 - 100

А

відмінно

зараховано

82 - 89

В

добре

74 - 81

С

64 - 73

D

задовільно

60 - 63

Е

35 - 59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

незараховано з можливістю повторного складання

0 - 34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

незараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

tempus 188x60 pedrpesacom баннер nodots   lWVYpU0C4wg  и т.д. 1