Опис системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою університету

 

 

О П И С

системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності

 та якості вищої освіти

 

м. Переяслав-Хмельницький – 2016

 

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти).

Система внутрішнього забезпечення якості передбачає здійснення університетом таких процедур і заходів (згідно з Законом):

  • визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
  • здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
  • щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
  • забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
  • забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти;
  • інших процедур і заходів.

           Підвищення рівня якості навчання, розширення можливостей доступу до освітянських послуг.

           Основна мета розвитку освіти в Університеті на 2016–2020 роки спрямована на підвищення якості навчального процесу, вдосконалення чинних програм підготовки фахівців освітніх рівнів “Бакалавр”, “Магістр”, розширення переліку нових магістерських спеціальностей та спеціалізацій відповідно до попиту на вітчизняному та міжнародному ринках праці.

           Підвищення конкурентоспроможності Університету з надання освітніх послуг, вимірюється індикаторами, основними з яких визначено:

  • якість навчального процесу;
  • вартість наданих освітянських послуг;
  • конкурс за напрямами і спеціальностями відповідно до ліцензованого обсягу та місць державного замовлення;
  • кількість працевлаштованих випускників та їх місце у суспільному житті держави тощо.

           Основними завданнями підвищення рівня якості навчання є:

           - повне використання ліцензованих обсягів, насамперед, на профільних напрямах підготовки та спеціальностях;

           - продовження реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів за схемою “загальноосвітня школа, ліцей – технікум, коледж – Університет;

           - розробка освітньо-навчальних програм та навчальних планів, які б відповідали запитам ринку праці та кращим зарубіжним аналогам;

           - впровадження в практику освітньої діяльності Університету компетентнісного підходу при формуванні навчально-освітніх програм, засобів діагностики та критеріїв оцінювання знань студентів;

           - впровадження інформаційних інтерактивних технологій навчання, створення та відкриття нових напрямів і спеціальностей для підготовки фахівців відповідно до вимог Європейського освітнього простору з метою отримання студентами подвійних дипломів;

           - залучення роботодавців освітньої галузі до участі в підготовці та реалізації навчальних програм, спеціальностей та спеціалізацій, узгодження з ними освітніх і професійних стандартів;

           - переорієнтація навчальних планів на збільшення частини практичного компонента та самостійної роботи студентів;

           - забезпечення процесу навчання новітнім лабораторним обладнанням та матеріалами, інтеграція вищої університетської освіти і наукових досліджень до вимог практики освітньої галузі;

           - участь науково-педагогічних працівників у розробленні та впровадженні державних стандартів змісту освіти, національної системи кваліфікацій;

           - інтеграція Університету з навчальними закладами різних рівнів, науковими установами та підприємствами, зокрема, шляхом створення навчально-науково-виробничих комплексів;

           - створення організаційно-правових та фінансових умов для започаткування активної реалізації вітчизняних та міжнародних програм академічної мобільності;

           - розвиток матеріально-технічної бази в напрямі впровадження новітнього програмного забезпечення, у т.ч. з використанням платформи Мoodle та «1С: Підприємство 8»;

           - розроблення та реалізація електронних навчальних курсів та обладнання аудиторій для проведення дистанційних лекцій і телеконференцій;

           - залучення до роботи високопрофесійних науково-педагогічних працівників з міжнародним досвідом з поза меж Університету та України;

           - забезпечення вільного багатоканального доступу до світових освітніх та наукових ресурсів через мережу Інтернет з читальних залів бібліотеки Університету;

           - індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії;

           - створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

           - впровадження у навчальний процес та діяльність університетської бібліотеки сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій;

           - активне залучення до навчально-виховного процесу і науково-дослідницької роботи вчених Національної академії наук України й Національної академії педагогічних наук України та інших галузевих академій, виробничників, провідних фахівців організацій та установ.

           Система внутрішнього забезпечення якості передбачає також контроль за:

 кадровим забезпеченням освітньої діяльності;

 навчально-методичним забезпеченням освітньої діяльності;

 матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності;

 якістю проведення навчальних занять;

 якістю знань студентів;

 забезпечення мобільності студентів;

Контроль за кадровим забезпеченням. Система відбору науково-педагогічних працівників.

Кількісний та якісний склад науково-педагогічних працівників університету формується згідно з вимогами нормативних документів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України відповідно до Положень та нормативів кадрового забезпечення підготовки фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр» (денна форма навчання) заявленої спеціальності:

4. Проведення лекцій з навчальних дисциплін науково-педагогічними (науковими) працівниками відповідної спеціальності за основним місцем роботи (мінімальний відсоток визначеної навчальним планом кількості годин):

   

1) які мають науковий ступінь та/або вчене звання (до 6 вересня 2019 р. для початкового рівня з урахуванням педагогічних працівників, які мають вищу категорію)

50

50

2) які мають науковий ступінь доктора наук або вчене звання професора

10

25

3) які мають науковий ступінь доктора наук та вчене звання

   

5. Проведення лекцій з навчальних дисциплін, що забезпечують формування професійних компетентностей, науково-педагогічними (науковими) працівниками, які є визнаними професіоналами з досвідом роботи за фахом (мінімальний відсоток визначеної навчальним планом кількості годин):

   

1) дослідницької, управлінської, інноваційної або творчої роботи за фахом

 

15

2) практичної роботи за фахом

10

 

6. Проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, здійснення наукового керівництва курсовими, дипломними роботами (проектами), дисертаційними дослідженнями науково-педагогічними (науковими) працівниками, рівень наукової та професійної активності кожного з яких засвідчується виконанням за останні п’ять років не менше трьох умов, зазначених у пункті 5 приміток

підпункти
1
16 пункту 5 приміток

підпункти
1
16 пункту 5 приміток

7. Наявність випускової кафедри із спеціальної (фахової) підготовки, яку очолює фахівець відповідної або спорідненої науково-педагогічної спеціальності:

   

1) з науковим ступенем доктора наук та вченим званням

   

2) з науковим ступенем та вченим званням

 

+

3) з науковим ступенем або вченим званням

+

 

8. Наявність трудових договорів (контрактів) з усіма науково-педагогічними працівниками та/або наказів про прийняття їх на роботу

+

+

В Університеті лекційні заняття проводяться штатними професорами і доцентами, а також за сумісництвом запрошеними визнаними науковцями та педагогами.

Зарахування НПП на роботу до Університету здійснюється, як правило, за конкурсним відбором.

Контроль за якістю кадрового забезпечення навчального процесу в Університеті здійснюють відділ кадрів, кадрова та рейтингова комісії, навчально-виробничий відділ.

Щорічне підведення підсумків роботи НПП та окремих структурних підрозділів Університету здійснюється за рейтинговою системою оцінювання рейтинговою комісією Університету, склад якої затверджується наказом ректора щорічно.

Рейтингова система оцінювання роботи НПП та структурних підрозділів Університету є стимулом для підвищення якості їх роботи і використовується для преміювання науково-педагогічних працівників.

В основу рейтингової системи оцінювання роботи НПП та структурних підрозділів Університету покладені положення Закону України "Про вищу освіту", часові нормативи, визначені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450 "Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів", і щорічного наказу по університету про планування та облік роботи науково-педагогічних працівників , згідно з якими основними видами робіт НПП є:

 навчальна;

 наукова;

 методична;

 організаційна.

Рейтингове оцінювання роботи НПП ґрунтується на результатах виконання ним індивідуального плану роботи за навчальний рік за нормами часу для всіх видів робіт.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» Університет забезпечує підвищення кваліфікації та стажування НПП і педагогічних працівників не рідше, ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Базовими для підвищення кваліфікації є освітні та наукові установи Міністерства освіти і науки України та НАПН України.

Метою такого підвищення кваліфікації і стажування НПП є формування якісного науково-педагогічного (педагогічного) персоналу Університету, що спрямоване на розв’язання кадрових проблем, реалізацію механізмів кар’єрного росту НПП, їх мотивації до якісної професійної діяльності та соціального захисту тощо.

Контроль за навчально-методичним забезпеченням.

Навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр» (денна форма навчання) має відповідати нормативним документами, визначеним МОН України, а саме:

1. Наявність опису освітньої програми

+

+

2. Наявність навчального плану та пояснювальної записки до нього

+

+

3. Наявність робочої програми з кожної навчальної дисципліни навчального плану

+

+

4. Наявність комплексу навчально-методичного забезпечення з кожної навчальної дисципліни навчального плану

+

+

5. Наявність програми практичної підготовки, робочих програм практик

+

+

6. Забезпеченість студентів навчальними матеріалами з кожної навчальної дисципліни навчального плану

+

+

7. Наявність методичних матеріалів для проведення атестації здобувачів

+

+

Контроль за відповідністю реальних показників навчально-методичного забезпечення навчального процесу в Університеті нормативним здійснюють навчально-виробничий відділ, центр тестових технологій та якості надання освітніх послуг, декани факультетів та завідувачі кафедр у межах своїх службових обов’язків.

Навчально-методичні комплекси (НМК) дисциплін є одним із основних елементів науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Підготовку НМК дисциплін здійснюють науково-педагогічні працівники, які відповідають за їх викладання, коли дисципліна вводиться в робочий навчальний план підготовки фахівців, у двох примірниках, один з яких зберігається на кафедрі, другий – у центрі тестових технологій та якості надання освітніх послуг, який розміщує електронну версію НМК для дистанційного доступу студентів.

НМК дисципліни має містити:

- типову навчальну програму дисципліни;

- робочу навчальну програму дисципліни;

- структурно-логічну схему викладання дисципліни;

- календарний план викладання дисципліни;

- критерії оцінки знань студентів;

- індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів;

- комплекти тестів, контрольних запитань для оцінювання рівня знань студентів;

- конспект лекцій дисципліни (тезисний варіант);

- підручники, навчальні посібники, методичні розробки та рекомендації щодо вивчення дисципліни;

- програму навчальної практики (якщо вона передбачена робочим навчальним планом);

- завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки до їх виконання.

Електронне освітнє середовище університету включає навчально-інформаційний портал та інституційний репозиторій. Робота навчально-інформаційного порталу організована на основі використання платформи дистанційного навчання Moodle (Modular Object Oriented Distance Learning Environment). За допомогою цієї системи студент може дистанційно, через Інтернет, відкрити електронний навчальний курс, ознайомитися з навчальним матеріалом, виконати завдання та відправити його на перевірку, пройти електронне тестування.

НПП має змогу самостійно створювати електронні навчальні курси і проводити навчання на відстані, надсилати повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали обліку оцінок та відвідування, налаштовувати різноманітні ресурси курсу і т.д.

Доступ до ресурсів навчального порталу Університету – персоніфікований. Логін та пароль доступу студенти та НПП отримують у адміністратора сервера або відповідального за впровадження інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій відповідного факультету.

Контроль за матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності.

Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу в Університеті має відповідати вимогам до проведення лекційних, практичних і лабораторних занять, навчальної та виробничої практик, що визначені нормативними документами Кабінету Міністрів України та Міністерством освіти і науки України.

Вони визначають мінімальні нормативи для забезпечення підготовки фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр» (денна форма навчання) матеріально-технічною та інформаційною базою, а саме:

1. Забезпеченість приміщеннями для проведення навчальних занять та контрольних заходів (кв. метрів на одну особу для фактичного контингенту студентів та заявленого обсягу з урахуванням навчання за змінами)

2,4

2,4

2. Забезпеченість мультимедійним обладнанням для одночасного використання в навчальних аудиторіях (мінімальний відсоток кількості аудиторій)

30

30

3. Наявність соціально-побутової інфраструктури:

   

1) бібліотеки, у тому числі читального залу

+

+

2) пунктів харчування

+

+

3) актового чи концертного залу

+

+

4) спортивного залу

+

+

5) стадіону та/або спортивних майданчиків

+

+

6) медичного пункту

+

+

4. Забезпеченість здобувачів вищої освіти гуртожитком(мінімальний відсоток потреби)

70

70

5. Забезпеченість комп’ютерними робочими місцями, лабораторіями, полігонами, обладнанням, устаткованням, необхідними для виконання навчальних планів

+

+

Контроль за виконанням і дотриманням зазначених нормативів в Університеті здійснюють у межах своїх службових обов’язків декани факультетів, завідувачі кафедр, а також навчально-виробничий відділ, цент тестових технологій та моніторингу якості освітніх послуг. наукова бібліотека шляхом систематичної перевірки реального стану кожного показника матеріально-технічного та інформаційного забезпечення і в разі його невідповідності нормативному − вжиття необхідних заходів щодо його поліпшення.

Контроль за якістю проведення навчальних занять та якістю знань студентів.

Основні принципи організації поточного татестового контролю

1 Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного (практичний модуль та модуль самостійної роботи) та двох тестових контролів (теоретичний модуль).

  1. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмовий матеріал навчальної дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю на практичних та семінарських заняттях та під час виконання лабораторних робіт, електронного тестового контролю під час атестаційного тижня та шляхом перевірки виконання студентом самостійної роботи, в т.ч. в модульному середовищі.

3.  В терміни (грудень, червень місяці) запроваджуються атестації студентів, під час яких визначаються здобутки студентів в теоретичній (модуль теоретичний), практичній (модуль практичний) та самостійній (модуль самостійної роботи) роботі. Навчально-виробничий відділ та відділ інформаційних технологій розробляють загальноуніверситетські графіки проведення тестових контролів і узгоджують їх з директоратом (деканатом) та першим проректором.

4. Студент, який навчається за індивідуальним планом, зобов'язаний складати тестові контролі у визначений графіком час.

5.  Відпрацювання матеріалу пропущених занять: семінарів, практичних, лабораторних занять та завдань самостійної роботи після виставлення результатів атестації забороняється.

6. Результати поточного контролю знань студентів (з урахуванням систематичності і активності роботи на практичних (семінарських, лабораторних) заняттях, виконання тестових завдань та завдань самостійної роботи) оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів в структурі яких:

50 балів відводиться на практичний модуль;

30 балів відводиться на теоретичний модуль (тестовий контроль)

20 балів відводиться на модуль самостійної роботи.

7. За результатами семестрового рейтингу студента виставляються оцінки в 100-бальній, національній та ECTSсистемах (таблиця):

                                                                                                          Таблиця

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 - 100

А

відмінно

зараховано

82 - 89

В

добре

74 - 81

С

64 - 73

D

задовільно

60 - 63

Е

35 - 59

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 - 34

F

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Організація контролю знань студентів

1. На першому занятті викладач доводить до відома студентів критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з конкретної навчальної дисципліни.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів розробляються викладачем за орієнтовною схемою згідно додатку 1 і є складовою частиною робочої навчальної програми, яка підписується завідувачем кафедри, директором (деканом) і подається на затвердження першому проректору до початку навчального року.

3. Якість відповідей студентів на семінарах, практичних або лабораторних заняттях визначається за 100% шкалою якості відповідей (див. додаток 2, шкала якості відповідей*), що не перевищує максимальну кількість балів за одне заняття змістовного модуля (див. додаток 1, **) відповідної робочої навчальної програми, розрахованих за методикою (див. додаток 2).

4. Рейтинг студента визначається у балах від 0 до 100. Навчальний матеріал вважається засвоєним, якщо студент набрав 60 і більше балів за 100 бальною шкалою оцінювання знань (див. додаток 5) та має якісний показник не нижчий 50% за шкалою якості відповідей (додаток 2).

5. Теоретичний модуль (компютерне тестування) вважається виконаним у разі отримання студентом 15 і більше балів. Складання пропущеного чи не складеного теоретичного модуля (компютерного тестування) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості.

6. При вивченні дисципліни:

- в одному семестрі: сума одержаних студентом балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню семестру;

- у двох і більше семестрах – сума одержаних студентом балів за теоретичний модуль (максимальна сума 30 балів) зараховується до загально рейтингу знань студентів по закінченню вивчення навчальної дисципліни.

7. Якщо навчальна дисципліна вивчається два і більше семестри, то робочим навчальним планом передбачається її атестація. Сума одержаних студентом балів (максимальна сума 30 балів, мінімальна – 15 балів) на проміжних атестаціях оцінюється як «атестовано» або «не атестовано» і зараховується до результатів заліково-екзаменаційної сесії.

8. Запроваджується 60% обов’язковий мінімум оцінок (балів), які повинен отримати студент на практичних та семінарських заняттях (коли занять 10 і більше) на момент атестації і за семестр в цілому. Критерії оцінювання знань студентів розраховуються згідно додатку 2. У разі, якщо практичних (семінарських) занять менше 10, виставляються бали за кожне заняття. Лабораторні роботи повинні бути виконані та захищені стовідсотково.

9. Складання студентами навчального матеріалу, пропущеного без поважних та з поважних причин (підтвердженням слугує медична довідка установленої форми за підписом лікаря та скріплена печаткою медустанови) здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості. Кількість балів, що виставляються за відпрацьовану тему заняття, не повинні перевищувати суми балів, виділених на тему змістовного модуля за критеріями оцінювання з навчальної дисципліни, узгоджених із завкафедри та затверджених першим проректором університету. Перескладання тем змістовних модулів з метою підвищення існуючого поточного рейтингу студента, як і перескладання позитивної оцінки з метою її покращення, забороняється.

10. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення у день оголошення оцінок.

         У випадку незгоди студента з рішенням викладача, він може звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри та апеляційна комісія маютьрозглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки. У результаті апеляції оцінка не може бути необґрунтовано зменшена чи збільшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, оцінка, виставлена викладачем, є остаточною.

         11. У разі одержання підсумкової незадовільної оцінки, студент ліквідовує академічну заборгованість відповідно до п.3.12.2.3. діючого «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (№ 161 від 2 червня 1993 року) у терміни, передбачені Положенням та графіками директорату (деканату). Студент може підвищити свій семестровий рейтинг в період ліквідації академічної заборгованості не вище верхньої межі за шкалою оцінювання ECTS (D) – 73 балів.

12. Комісія, створена деканатом факультету для прийому академзаборгованості, виносить обґрунтоване рішення про рівень знань студента, а в разі не ліквідації академічної заборгованості студентом – про його відрахування зі складу студентів університету.

Облік знань студентів

1. Відповідно до розроблених критеріїв оцінювання знань студентів з конкретної навчальної дисципліни викладач після кожного заняття відображає в журналі академічної групи поточну рейтингову успішність студента, диференційовано стосовно виконаних студентом видів робіт. Дані результати одночасно заносяться і в електронну систему 1С.

2. За підсумками атестацій викладачами оформляються робочі відомості, що передбачають виставлення рейтингу студентів за практичний, теоретичний модулі та модуль самостійної роботи. За умови набору студентом на теоретичному модулі менше 15 балів в робочу відомість виставляється 0 балів.

         3. Підсумкова рейтингова відомість успішності оформляється деканатом в день проведення тестового контролю на підставі робочих відомостей рейтингової успішності студентів, оформлених викладачами.

4. Виставлення балів за відпрацювання теми (заняття), які пропустив студент з поважних причин, ведеться викладачем у журналі академічної групи в окремо відведеній колонці.

5. Облік самостійної роботи студентів ведеться викладачем в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Самостійна робота студента» відповідно до графіку індивідуальних консультацій викладача, узгодженого з завкафедрою та затвердженого деканом факультету. За виконання завдань самостійної роботи викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів.

6. Облік самостійної роботи студента в модульному середовищі ведеться викладачем кафедри в програмі 1С. За самостійну роботу студента в модульному середовищі викладач виставляє студенту від 0 до 6 балів. Отримані студентом бали заносяться в журнал «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділ «Робота в модульному середовищі».

7. Реферативна робота студентів обліковується в журналі «Книга обліку педагогічного навантаження» в розділі «Реферативна робота студентів» і оцінюється від 0 до 2 балів.

8. Диференціація балів за самостійну роботу студентів (6 балів), за роботу в модульному середовищі (6 балів), реферативну роботу (2 бали) здійснюється викладачем за шкалою якості відповідей студента (див. додаток 2, шкала якості відповідей).

9. Усі спірні питання, пов’язані з оцінкою знань студентів, розглядаються на апеляційній комісії університету. Апеляційну комісію очолює ректор (голова комісії). Заступником голови апеляційної комісії є перший проректор університету. Апеляційна комісія формується за принципом предметних комісій з урахуванням усього циклу дисциплін, передбачених навчальним планом. До складу апеляційної комісії рекомендуються фахівці вищої кваліфікації відповідних навчально-наукових підрозділів.

10. Кількість годин, що планується викладачами на оформлення атестаційних документів не повинна перевищувати норм часу, визначених наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450. Кількість годин, які виділяються на оформлення однієї атестації (h) визначається:

h

h= ------ ,

n

де hкількість годин всього, виділених на підсумкову форму контролю

(екзамен – 8 годин на повну академічну групу; залік – 2 години);

nкількість атестацій.

11. На підставі рейтингу студента, який визначається як сума балів за модулі (теоретичний, практичний та самостійної роботи), в національній та ЕСТSшкалі оцінювання, стипендіальними комісіями навчально-наукового підрозділу, деканату призначається академічна стипендія у розмірах і в порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №882 від 12 липня 2004 року (із змінами від 05.03.2008 року № 165) «Питання стипендіального забезпечення».

Результати успішності студентів, стипендіального забезпечення виносяться на розгляд Вченої ради університету.

 

tempus 188x60 pedrpesacom баннер nodots   lWVYpU0C4wg  и т.д. 1